Волонтерський полк
З розповіді голови організації «Волонтерський полк» Любомира Ходаня
Розкажіть про історію виникнення вашої організації?
Організація «Волонтерський полк» з’явилася восени 2014 року. Першими її учасниками стали студенти різних університетів (здебільшого Львівського національного університету імені Івана Франка). Саме тому першою назвою нашої організації можна вважати «Волонтерський Полк ЛНУ». Ця назва виникла на перших установчих зборах. Організатори хотіли, щоб назва організації відповідала трьом чинникам: власне волонтерству, армії та студентству. Згодом, коли діяльність вийшла за рамки університету, приставку «ЛНУ» вирішили виключити з назви.
Щодо мети. Основна парадигма Волонтерського Полку – цільова допомога нашим військовим у війні з російським агресором всіма доступними методами. Фактично всі засновники займались волонтерською діяльністю з початку російсько-української війни на Сході України. Тому розуміння актуальних потреб було у всіх. Коли ми почали роботу Волонтерського Полку (далі ВП), то зрозуміли, що продуктивність значно зросла. Ми ставили за мету створити горизонтальну структуру, де кожен учасник міг знайти застосування своїм вмінням та навичкам, або ж здобути нові. Також при такій моделі кожен має рівний голос при вирішенні важливих питань.
Чи ваша організація брала участь у подіях Майдану?
Мабуть, єдиний суттєвий зв’язок – більшість учасників ВП брали активну участь в Революції Гідності. Досвід Майдану дозволив реалізувати багато проектів.
Розкажіть, будь ласка, про активних учасників, про розвиток організації та напрямки вашої роботи?
Спочатку всі займались усім, що трохи гальмувало продуктивність. І розвиток організації якраз полягав у чіткій систематизації роботи, створенню напрямків, які очолювали конкретні відповідальні люди. Координатори напрямків мали досвід в тій чи іншій сфері, відповідну освіту чи зацікавлення. І коли ми до цього доросли, то воно дало свої плоди. А щодо конкретної інформації про учасників, то такої я надати не можу (треба збирати і проводити голосування). Так ми працюємо, що поробиш. На сьогодні найактивнішими учасниками нашої організації є Юра Чайка, Катя Черемнова, Уляна Корицька, Настя Усенко, Ірина Дністрянська, Роксолана Ханас, Богдан Зданевич, Неля Сосула.
Як налагодили зв’язок з бійцями, які потребують допомоги, як підтримуєте, яким чином до вас звертаються?
Переважно нас бійці знаходять самі. Багато в кого родичі чи друзі їхали на війну. Деколи замовлень від бійців занадто багато, тому, на жаль, мусимо робити чергу.
Можливо, є цільова співпраця – з конкретними добровольчими батальйонами чи ЗСУ?
Ні, ми беремося за всі замовлення, які стосуються підрозділів з першої лінії оборони та розвідки. І, по можливості, купуємо все, що необхідно.
Чи ви співпрацюєте з іншими волонтерськими організаціями?
Це дуже об’ємна відповідь може бути. Якщо коротко – то фактично співпрацювали в різному масштабі з більшістю львівських організацій, волонтерами з Дніпра, Києва, Миколаєва. За три роки співпраці було немало.
Як відбувається збір коштів, лікарських засобів, продуктів та ін.?
Першого дня волонтерам вдалося зібрати 3200 гривень та 40$, другого – сума склала 850 гривень. Загалом скарбничка поповнилась на 4050 гривень та 40$.
Загалом для збору коштів нами було організовано більш, ніж 70 заходів та проектів, якщо не враховувати регулярні збори коштів серед студентів та викладачів. Проекти були різних напрямків – ярмарки, концерти, турніри, фотозустрічі, аукціони побачень та багато іншого. Навіть 20 тонн макулатури зібрали в свій час. Організовували вишколи, тренінги, лекції, круглі столи, просвітницькі заходи та багато іншого. Також нам постійно передавали гуманітарну допомогу, продукти. Та й самі ми збирали її десь до 2016 року. Потім ми прийняли рішення займатись виключно актуальним військовим спорядженням та обладнанням.
Яким чином організовували відправлення допомоги безпосередньо в зону ведення бойових дій?
Переважно – поштою. Рідше через волонтерів, які везли великі об’єми допомоги. Декілька разів самі приїжджали до бійців. Але завжди виключно конкретним солдатам в руки.
Чи можете Ви порівняти активність роботи організації протягом 3 років?
Зараз відчувається суттєвий спад активності через велику кількість об’єктивних факторів. Але нічого – припиняти діяльність не будемо.
Які цілі ставить собі організація до закінчення війни та опісля?
До кінця війни (до встановлення миру на наших умовах) будемо і далі працювати для армії. По закінченню війни, дасть Бог, будемо займатись пораненими та дітьми загиблих воїнів.
Фотографії з архіву Волонтерського полку
